Тел.: 066 135-28-45
067 500-75-10
mail: info@yur-aqua.com
Не хлібом єдиним: потрібна вода
Печать E-mail

 

 

(газета "Урядовий кур'єр".- 2007.- №6)

 

Дефіцит питної води (рис.1)

 

Очевидно, кожен знає і, можливо, навіть усвідомлює, що сьогодні прісна вода є коштовною на планеті Земля. Однак розвиток цивілізації, споживацьке ставлення людини до Природи, до самої себе, зрештою, поставило її перед вибором: відновлювати свою гармонію з Природою чи вимерти. Прогнози вчених песимістичні: чиста питна вода уже сьогодні для багатьох країн, зокрема й України, є дефіцитною і незабаром стане такою на всій планеті.

 

Якщо для нас не стане нормою екологііація житгя в Нерозривному енергоіпфор-маційному зв'язку людини із Землею, Всесвітом у цілому, то апокаліпсис для людини почнеться насамперед з браку питної води. Про значення проблеми питної води для життя людини говорилося на III Всесвітньому конгресі з проблем води, який недавно відбувся в Кіото (Японія), де зібралося понад 10 тисяч делегатів із 160 країн світу. Як наголошували учасники конгресу, щорічно запаси прісної води зменшуються, тоді як чисельність населення і забруднення навколишнього середовища зростають. За даними ООП, щодня в річки та озера скидається близько двох МІЛЬЙОНІВ ТОНН шкідливих відходів. Про питну воду нині мало не щодня пишетьсяв засобах масової інформації, однак це ні на йоту не посунуло людство вперед до збереження питної води. А вона ж мати життя і заслуговує у людини найбільшої поваги, вдячності і любові. Пийте ноду і пам'ятайте, що в нашому тілі вона перетворюється на кров - носія життя. Вода - це основа життя, це саме життя, без неї не було б практично нічого живого на Землі. Ллє людина не хоче пам'ятати про це. Від її господарської діяльності насамперед страждає вода поверхневих джерел, вона забруднюється і стін непридатною для пиття. Людині потрібна натуральна, екологічно чиста, збалансована за всіма необхідними мікроелементами вода, яка має природну біоенергетику, живу силу. Таку воду можна і потрібно нити сирою. Більш як 1000 років тому Авіцена писав: "Найкраща вода - це вода джерел, але не всіх джерел, а тих, що протікають по чистій землі, в фунті якої не переважають ніякі сторонні властивості і якості, або по кам'янистій землі, яка краще зберігається від загнивання земного гнилля. Але земля, що складається із чистої глини, краща, ніж кам'яниста. Добра вода не із всякого чистого джерела, а такого, яке разом з тим і тече, і не будь-якого текучого джерела, а джерела, що тече і при цьому відкрите для сонця і вітрів, бо це одна із якостей, завдяки яким проточна вода набуває достойності». З цієї точки зору розглянемо основні особливості питної води, яка доступна сьогодні людині, що проживає у великому місті, де основним джерелом її постачання є міська водопровідна мережа.

 

Значення питної води для життя людини

 Природна вода, яку людина може пити сирою, не боячись собі зашкодити, є основою її здоров'я і довголіття. Існує органічний зв'язок між якістю і корисністю споживаної людиною води і виникненням хвороб у її організмі, біологічним віком та процесом її старіння. За даними ООН, близько 80 відсотків усіх хвороб людини пов'язані з якістю питної води. Що не дивно, адже людина - це насамперед вода: мозок містить її 95%, нирки — 82%, серце - 79%, легені — 95%, кістки — 22%, кров — 90%. Власне кажучи, немає жодного органу в організмі людини, що міг би нормально функціонувати за відсутності води в клітинах. Вода для людини важливіша, ніж їжа (!). Наукові дослідження довели, що водяний дефіцит у клітинах породжує біль і руйнування того організму, в якому запас внутрішньоклітинної рідини знижений настільки, що йому не вистачає життєвої енергії для забезпечення біохімічногопроцесу в клітині. Японські вчені встановили: якщо людина тривалий час не вживає води перед їжею, то для її перетравлювання витрачатиметься рідина клітин внутрішньої системи. Це особливо згубно для тих, хто харчується без перших блюд. Таке харчування завдає шкоди плину крові до серця й легенів, що проходить в окисному середовищі. Ці орган першимизазнають удару від закисання внутрішньоклітинної рідини. Медичними спостереженнями було встановлено, що таке захворювання як артрит — теж прояв водяного дефіциту в хрящовій тканині, оскільки саме вода є тим мастилом, що дає двом конфронтуючим силам вільно ковзати одна по одній протягом спільного руху. В зневодненому хрящі клітинний обмін порушується, рідина в тканинах хряща висихає, і тканина починає передчасно старіти. Але біохімія організму змушує судини шукати в організмі воду, щоб передати її в кістковий мозок для виробництва червоних тілець крові. І в такому випадку тільки медикаментозне лікування може відновити водяний баланс і видалити закислене середовище в клітині хряща і судин. Японський учений Кеіичі Моресі укнижці «Схована правда про рак» стверджує, що причиною виникнення пухлини є закисання клітини і втрата організованості молекул внутрішньоклітинної рідини, тобто хаотичне розмноження клітин без розпізнавання одне одного. Це веде до збільшення пухлини. І в цьому випадку необхідно відродити «організоване» внутрішньоклітинне середовище і видалити закислені відходи корисною водою. Організм людини — це насамперед організованість, тому так важлив для здоров'я, щоб клітини всіх органів постійно перебували в упорядкованому стані і не страждали від зневоднювання. А для цього йому постійно потрібна чиста структурована вода, що забезпечуватиме гідратацію клітин. Ален Хал у роботі «Вода, електрика і здоров'я» підтвердив, що мікрогрупи молекул від трьох до семи структурних одиниць найлегше проходять через мембрани в осередках клітин і забезпечують тим самим найкращу гідратацію їх, особливо в мозку. Це стало відправною точкою для розуміння того, що організму людини потрібна мікрозгрупована вода. Іншими словами, вода, що має структуру молекул, схожу на ту, котра є в клітинах.людського організму. Доктор Балантин у роботі «Радикал, що виліковує», підтвердив: адаптивним механізмом організму людини керує мозок, використовуючи енергію гідролізу, джерелом якого є цукор крові (глюкоза). Так, водяний обсяг, що є в запасах поперекових дисків хребта, підтримує 75% ваги частини тіла, що розташоване над ним. При цьому у хрящовій тканині тіла обсяг води становить 50%, у складі крові - близько 90%. Кожні 90 днів людина оновлює свій кровообіг за допомогою вживання води. Живий організм постійно змінюється. Він перебуває в контакті з навколишнім середовищем, намагаючись використати для себе сприятливі впливи, а шкідливі усунути. Людина живе у світі інформації не тільки зовнішньої, а й внутрішньої. Зовнішню інформацію можна розділити на три потоки: сенсорна (чуттєва), вербальна (словесна), хімічна (вода, повітря, їжа). Від якості зовнішньої інформації цілком залежить внутрішньоклітинний стан організму, тобто молекули клітини, що відбивають гармонію проходження біохімічного процесу. За визначенням лауреата Нобелівської премії В. Хілла, елементарною одиницею життя — «квантом» — є клітина. Клітина — це процес, що являє собою ланцюг подій, пов'язаних між собою. Усі клітини живого організму мають оболонку, яка відокремлює кожну з них від навколишнього середовища і бере участь в обмінних процесах. В усіх клітинах рибосоми синтезують білки. Вчені встановили, що без сприйняття інформації і її передачі жива система існувати не може. Одна з форм такої передачі — це прямі й зворотні зв'язки молекул між клітинами, тканинами, системами. Це гарантує здатність інформаційно-організуючої системи людини (аури) до пристосування залежно від змісту отриманої інформації.

 

Вода із крана

Початок організованому постачанню Києва водою був покладений в 1872 році. Потужність водопроводу становила 10 кубічних метрів на добу. Сьогодні середньодобова подача води становить 1,4-1,5 мли кубічних метрів. На 60-65 відсотків місто забезпечується водою з Десни, решта — з Дніпра і за рахунок артезіанських свердловин. Споживачі повинні бути обізнані з якістю будь-якої води, методами її очищення та правилами зберігання в домашніх умовах. В останні роки, за даними гідрогеологів, вода в Дніпрі, який бере початок у багатих торфом поліських болотах, стрімко погіршується. В районі Києва спостерігається значне підвищення вмісту органічних речовин, солей заліза, марганцю й алюмінію. Граничні норми забруднення води в деяких частинах річки перевищують допустимі в десять разів для всіх інгредієнтів і в 30 - для фенолу і міді. Внаслідок цього вона з великим трудом піддається переробці в питну. У зв'язку з цим довелося суттєво зменшити забір води з Дніпра і переключитися на деснянську воду, природні якості якої набагато кращі, тому її постачається майже в два рази більше, ніж дніпровської. Чистота води з водопровідного крана залежить від якості джерела, з якого вона черпається. А воно далеке від чистого, тож довелося збільшили кількість реагенту — сірчанокислого алюмінію. А надлишок останнього у воді, за свідченням медиків, якщо її споживають діти, «забезпечує» їм розумову відсталість. Марганець, у свою чергу, вражає печінку, легені, серцево-судинну систему, високий вміст сполук заліза в питній воді призводить до зниження артеріального тиску та ураження печінки. Для знищення шкідливих мікроорганізмів у нас водопровідну воду хлорують, навіть гіперхлорують. (У розвинутих країнах її озонують або опромінюють ультрафіолетом). Сполуки хлору шкідливі для здоров'я ЛЮДей, особливо вагітних жінок (уражають нервову систему і внутрішні органи плоду), спричиняють корозію водопровідних труб, а іржа потрапляє у воду. На впровадження прогресивних, екологічно чистих технологій потрібні неабиякі кошти, а їх в Україні, як завжди, немає. Не все гаразд і з державними стандартами. До війни Київ постачався артезіанською водою, і стандарт був розроблений на підземні води. З 1982 року діяв ГОСТ «Вода питна». Гранично допустимі норми забруднення створювались під підприємства, про здоров'я людей не йшлося взагалі. Якість води визначалась за 28 показниками, хоча Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує стежити за 100 показниками. В 1997 р. в Києві були прийняті жорсткіші вимоги до якості питної води, бралися до уваги вже 46 показників. 2000 року визначали якість води за 55 показниками. Нині під контролем 75 показників. На жаль, нашим водопровідним господарствам не завжди є чим заплатити за коагулянти, а без них вода якісною бути не може. У більшості великих міст України водопровідна вода в основному відповідає стандарту «Питна вода», але без додаткової підготовки такої в домашніх умовах пити сирою не варто. М.КУРИК, директор Українського інституту екології людини, доктор фізико-математичних наук.